Коли сонце почало спускатися, кидаючи золоте сяйво на сад, Емма повернулася до своїх вечірніх справ. Денне тепло все ще витало в повітрі, але сад тепер мав іншу енергію, тихіше й спокійніше. Емма насолодилася тишею, перш ніж приступити до роботи.
Її першим завданням була перевірка на шкідників. Емма взяла збільшувальне скло й пішла між рядами овочів. Вона уважно оглянула листя та стебла, шукаючи будь-які ознаки попелиць, гусениць чи інших шкідників, які могли б пошкодити її посіви. Коли вона виявила попелицю на рослині перцю, вона обережно видалила її вручну та обприскала уражену ділянку саморобним розчином часнику та мила, природним засобом відлякування багатьох садових шкідників.
Далі Емма звернула увагу на обрізку. Вона вибрала секатор і перейшла до помідорів. Вона зрізала присоски — маленькі пагони, які ростуть між головним стеблом і гілками, — щоб переконатися, що енергія рослини була спрямована на утворення плодів. Вона також обрізала будь-яке жовтіє листя, яке могло бути ознакою хвороби чи стресу. Ця ретельна обрізка сприятиме здоровішому росту та рясному врожаю.
Після того, як обрізка була виконана, настав час робити палки. Емма схопила декілька дерев’яних кілків і шпагату, прямуючи до бобових рослин. Вони значно виросли і потребували підтримки, щоб продовжити свій підйом. Вона вбила кілки в ґрунт біля кожної рослини й обережно прив’язала стебла до кіл шпагатом. Ця опорна система допоможе запобігти перекиданню рослин і зберегти боби чистими та легкими для збирання.
Коли вечір похолодав, Емма зосередилася на внесенні добрив. Вона змішала в лійці органічне добриво і рівномірно розподілила між рослинами. Це вечірнє годування дасть їм поживний імпульс протягом ночі, підтримуючи їхній ріст і готуючи їх до наступного дня. Емма вибрала органічне добриво, щоб переконатися, що її овочі здорові та не містять шкідливих хімікатів.
Нарешті Емма зробила останній полив. Вечірній полив стосувався більше підтримки вологості ґрунту, ніж замочування рослин. Вона використовувала свій шланг із м’якою розпилювальною насадкою, створюючи легкий туман, який зберігав рослини зволоженими протягом ночі, не сприяючи росту грибків.
Виконавши завдання, Емма почистила свої інструменти та повернула їх у сарай, підтримуючи порядок, який вона цінувала. Вона востаннє прогулялася по саду, оцінюючи спокійну красу свого городища під призахідним сонцем. Рослини, здавалося, стояли трохи вище, листя злегка поверталися, щоб вловити залишки денного світла.
Вечірній розпорядок Емми стосувався як догляду за своїм садом, так і спілкування з ним. Кожне завдання, виконане з турботою та увагою, сприяло створеній нею процвітаючій екосистемі. Коли вона зачинила садові ворота, вона відчула глибоке почуття задоволення й очікування майбутніх урожаїв.